Івано-Франківськ – це українське місто в державі Україна з багатовіковою історією, що має глибокі традиції, багатий мистецький світ та динамічну економіку. Розташоване на перетині Бистриці Надвірнянської та Бистриці Солотвинської, місто володіє вдалою географічною позицією, яка сприяє не лише співпраці з державами Європейського Союзу, а й забезпечує широкі можливості для багатогранного розвитку.
Герб Івано-Франківська:
Прапор Івано-Франківська:
Місто розташоване на південному заході України, на відстані 150-300 км від кордонів Польщі, Румунії, Угорщини та Словаччини. Завдяки цьому, Івано-Франківськ є важливим транспортним вузлом, зв’язаним мережею автомобільних та залізничних магістралей з країнами Європи.
Територія міської територіальної громади становить 265,528 квадратних кілометри. Населення налічує близько 288,2 тисячі осіб. У 2015 році в Україні була розпочата реформа децентралізації, спрямована на покращення управління та розвитку місцевих громад. Таким чином, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 р. №714-р Івано-Франківськ визначено адміністративним центром та затверджено територію Івано-Франківської міської територіальної громади, до якої увійшли такі територіальні громади: Березівська, Братковецька, Добровлянська, Драгомирчанська, Колодіївська, Підлузька, Підпечерівська, Радчанська, Узинська, Черніївська, Чукалівська (Тисменицький район), Каміннецька, Тисменичанська (Надвірнянський район), Вовчинецька, Криховецька, Микитинецька, Угорницька, Хриплинська (Івано-Франківська міська рада).
Відстань від Івано-Франківська до кордонів:
з Польщею (митний перехід “Мостиська”) – 200 км,
зі Словаччиною (митний перехід “Ужгород”) – 300 км,
з Румунією (митний перехід “Порубне”) – 180 км,
з Угорщиною (митний перехід “Чоп”) – 320 км.
Івано-Франківськ має документально оформлені зв’язки з 26 органами місцевого самоврядування європейських країн. Містами-партнерами Івано-Франківська є: Жешув, Люблін, Хшанів та Хшановський повіт, Новосольський повіт, дільниця Охота ст.м. Варшави, Рибнік, Ополе, Свідніца, Зєльона Гура, Кошалін, Томашув Мазовєцкі у Польщі, Пршеров у Чехії, Стрешенський район у Молдові, Бая-Маре, Тирговіште, Орадеа в Румунії, Ніредьгаза в Угорщині, Брага у Португалії, Руставі у Грузії, Тракай у Литві та Єлгава в Латвії, Губбіо в Італії, Потсдам у Німеччині, Арлінгтон у США, Наньнін у Китаї.
Місто Івано-Франківськ є першим містом України, яке стало членом Асоціації європейських муніципалітетів “Energie-cites” (Енерджі-сіті), також є членом Асоціації міст України, яка підтримує тісні зв’язки з Радою європейських міст та регіонів, Міжнародною спілкою громад та Організацією міст-побратимів, є членом мережі міст сталого розвитку України згідно із Ольбаргською Хартією, членом Асоціації “Коло ковальських міст Європи”. Місто є підписантом Угоди мерів європейських міст – документу, який підписується головами міст для зміцнення співпраці, обміну досвідом та спільної діяльності.
За проведену роботу в контексті інтеграції та пропагування європейських цінностей місто Івано-Франківськ отримав всі чотири високі нагороди Парламентської Асамблеї Ради Європи: Європейський диплом, Почесний прапор, Почесний знак, та у 2018 році – найвищу нагороду Парламентської Асамблеї Ради Європи – Почесний Приз Європи.
Сьогодні українське місто Івано-Франківськ вважається одним з найбільш динамічних міст у регіоні, яке активно розвиває як гуманітарний так і економічний сектори.
Позитивна динаміка економічного розвитку міста підтверджується оцінками відомих рейтингових агентств:
* У 2020 році Івано-Франківськ посів перше місце в рейтингу найкращих міст для ведення бізнесу в Україні за версією Forbes Україна.
* Третє місце у рейтингу найкращих міст в Україні за версією Міжнародного Республіканського Інституту.
* Друге місце за результатами дослідження USAID «Індекс конкурентоспроможності міст України 2021».
* Перше місце у рейтингу зручності для проживання ІТ спеціалістів за версією DOU.
За кількістю малих бізнесів на 10 тисяч населення, Івано-Франківськ посідає п’яте місце з усіх обласних центрів України.
Успішно працюють підприємства з іноземними інвестиціями: ТОВ “Електролюкс Україна”, ТзОВ «ПАС Україна», ДП ВО “Карпати” та ТОВ “Солід-Україна”.
Івано-Франківськ став одним із тих міст, в якому знайшли тимчасовий чи постійний прихисток підприємці, в містах яких внаслідок повномасштабної російської агресії велись і ведуться активні бойові дії. Понад 180 місцевих та релокованих підприємців отримали підтримку в рамках проєкту “Нова економіка Івано-Франківська”. Проєкт у свою чергу підтримав діяльність кризового координаційного центру Save Business Now і як відповідь на виклики війни реалізував активності для підтримки місцевого та релокованого бізнесу.
Івано-Франківськ активно співпрацює з міжнародними фінансовими організаціями такими, як: ЄБРР, Світовий банк, Шведське агентство з питань міжнародної співпраці та розвитку (SIDA), Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО), фонд Е5Р, Європейський інвестиційний банк, та має досвід з реалізації міжнародних і транскордонних проєктів Європейського Союзу, ПРООН, USAID, ЮНЕСКО, ПРОМІС, програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 та Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020, Спільної операційної програми Румунія-Україна 2014-2020, та інших.
Івано-Франківськ – місто зі значним промислово-економічним потенціалом. Попри війну, обсяги реалізованої продукції в Івано-Франківську відзначилися зростанням, і темп росту склав 100,4%. Найбільшу частку обсягів реалізації підприємств переробної промисловості складали підприємства машинобудування (36,9%) та з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (31,6%). Зріс на 64,9% обсяг реалізації продукції підприємств виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів.
В Івано-Франківську діє 55 суб’єктів туристичної діяльності, з яких 11 – туроператори, 43 – туристичні агентства. На території Івано-Франківській міської ради зосереджено 55% від загальної кількості суб’єктів туристичної діяльності Івано-Франківської області.
У місті прослідковується чітка лінія розвитку фестивальної культури та фестивального туризму. Зокрема, традиційними стають наступні масові події:
– Міжнародний фольклорний фестиваль етнографічних регіонів України “Родослав”.
– Міжнародний фестиваль ковальського мистецтва “Свято ковалів”.
– Міжнародний Різдвяний фестиваль “Коляда на Майзлях”.
– Фестиваль мистецтв “Мелодії парку”.
– День вуличної музики.
Фестивалі комерційного характеру:
– Міжнародний етнокультурний фестиваль країн Карпатського регіону “Карпатський простір”.
– Регіональний дитячий фестиваль хорової музики “Передзвін”.
– Міжнародний мистецький фестиваль країн Карпатського регіону “Carpathian Space”.
– Міжнародний фестиваль візуального мистецтва Design Village.
– Міжнародний фестиваль актуального мистецтва Porto Franko.
– Фестиваль французького кіно “Французька весна”.
Стрімкого розвитку набуло також театральне та музичне мистецтво: так, у 2017 році симфонічному оркестру Івано-Франківської обласної філармонії імені Іри Маланюк надано статус “академічний”, а в 2019 році статус “національний” присвоєно Івано-Франківському національному академічному музично-драматичному театру імені Івана Франка.
Івано-Франківськ позиціонується як освітній центр з великим спектром вищих навчальних закладів та освітніх можливостей. Студенти мають можливість навчання у 5-ти вищих навчальних закладах І-ІV рівня акредитації, включаючи Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківський національний медичний університет. Місто має розгалужену мережу шкіл і ліцеїв, які надають як базову, так і середню освіту та працюють над розвитком не тільки академічних знань, але й творчих та соціальних навичок учнів. Важливою складовою освітнього середовища є наукові та дослідні центри, які сприяють інноваціям та розвитку нових технологій. Зокрема такими є наукове містечко “Нова енергія” та муніципальний центр для школярів “КУТ”.
Івано-Франківськ – це місто спорту та фізичної культури. Тут проводяться різноманітні спортивні заходи, змагання та турніри, які залучають як професійних спортсменів, так і аматорів. Важливою частиною спортивного міста є футбол, баскетбол, волейбол, шахи, бокс, легка атлетика та багато інших дисциплін. Івано-Франківськ також відомий своєю активною спортивною молоддю, яка здобуває перемоги на різних змаганнях та представляє місто на національних та міжнародних рівнях.
Завдяки розвиненій інфраструктурі в Івано-Франківську проводяться спортивні фестивалі, турніри та змагання різного рівня, що стимулює активну участь громадян у спортивних подіях. Зокрема було проведено відкритий Кубок з легкої атлетики, зимові чемпіонати Івано-Франківської області з легкої атлетики, чемпіонат міста з баскетболу, з тхеквондо, з настільного тенісу, з футзалу, чемпіонат України з волейболу “Дитяча ліга”, відкритий Кубок Федерації з легкої атлетики, відкритий чемпіонат Івано-Франківська з пауерліфтингу, чемпіонат України зі спортивної ходьби та інші заходи міського, обласного та всеукраїнського рівнів.
Історія міста Івано-Франківськ
На території двох старовинних українських сіл Заболоття та Княгинин між річками Бистриця Солотвинська та Бистриця Надвірнянська у середині XVII ст. було споруджено фортифікаційну споруду. У 1662 році на даній території магнат Анджей (Андрій) Потоцький заснував місто Станиславів, яке назвав на честь свого старшого сина Станіслава. Інші ж дослідники вважають це завеликою честю для юнака.
Існує й інша, протилежна версія походження — Не зовсім “земне”. А йдеться про святого Станіслава Костку — дуже набожного хлопчика, що помер від хвороби у сімнадцятирічному віці. Культ святого поширився у Польщі в XVII столітті. В той період мало не кожен новозведений костел називали його іменем. У цьому ж році місто отримало магдебурсзьке право, тобто населенню дозволялось створити свої органи самоврядування, цехи та ремісничі спілки, сповідувати свою релігію.
Надання Станиславову магдебурзького права | серпень 1663 року.
У серпні 1663 року польський король Ян ІІ Казимир юридично підтвердив надання місту Станиславову магдебурзького права і затвердив герб міста у вигляді відчиненої брами із трьома вежами та хрестом у створі воріт.
Вірменський костел | 1665 рік
У 1665 році було збудоване дерев’яне приміщення вірменського костьолу. Через рік в місті було збудовано І-у дерев’яну міську ратушу. Населення міста різко зросло після приходу вірмен, які прийняли греко-католицький обряд. Остаточно сформувалося розселення різних громад на території фортеці: українці та поляки мешкали у північно-східній частині міста, вірмени — у південній, євреї — у західній.
Палац Потоцьких | 1672 рік
У 1672 році був збудований палац Потоцьких та закладений парафіяльний костьол, який через деякий час був збудований Ф. Корассіні та французьким архітектором Карлом Бенуа в українському стилі, обидві пам’ятки збереглися до наших днів.
Український народно-визвольний рух опришків | XVIII століття
XVIII століття ознаменувалося тяжкими випробуваннями для міста. Місто переходило з рук в руки польським, російським та австрійським загарбникам. У 1772 році містом остаточно заволоділи австрійські війська, до 1918 році місто перебувало під їхньою владою. В середині XVIII століття розпочався антифеодальний народно-визвольний рух опришків. У 1740 році в міській ратуші відбувся суд над опришком Федором Палейчуком та іншими побратимами Олекси Довбуша — відомого ватажка опришків.
Фортифікаційні мури й вали | 1802 рік
У 1802 році австрійський уряд відкупив Станиславів і вирішив знищити фортифікаційні мури й вали; передав міську ратушу у розпорядження армії, яка перетворила її у складське приміщення та міську тюрму. Йшли інтенсивні роботи із знесення Станиславівської фортеці: розбиралися укріплення, засипалися фортечні рови, розрівнювалися вали. Фортечний матеріал йшов на бруківку старих й нових вулиць.
Іван Франко Вересень | 1883 року
У вересні 1883 року до міста на запрошення Владислава Дзвонковського знову приїхав українець Іван Франко. Він мав намір купити клаптик землі й поселитися тут з Михайлом Павликом та його сестрою Анною (з цього задуму нічого не вийшло). Поет познайомився із сестрою Владислава Юзефою Дзвонковською, яка стала його “гордою княгинею”.
Ратуша | 1870 рік
У 1870 році був закладений фундамент нової ратуші, через рік збудована нова міська ратуша замість згорілої дерев’яної будівлі.
Столиця ЗУНР | 1 січня 1919 року
1 січня 1919 року Станиславів став столицею Західно-Української Народної Республіки у зв’язку з переїздом українського уряду спочатку зі Львова до Тернополя, звідти до Станиславова. На другий день відбулося перше засідання Української Національної Ради ЗУНР, яке провів її президент Євген Петрушевич.
Перший президент УНР | Квітень 1919 року.
На початку квітня 1919 року у місті перебував перший президент УНР, видатний український історик Михайло Грушевський. В середині травня під натиском переважаючих сил польської армії генерала Галлєра Українська Галицька Армія відступила за Збруч і уряд ЗУНР залишив Станиславів.
Станиславів зайняли польські війська | Травень 1919 року
В кінці травня 1919 року Станиславів зайняли польські окупаційні війська. 11 червня 1920 року до міста приїхала представницька делегація країн Антанти, щоб підписати меморандум про приєднання Східної Галичини до панської Польщі. Край офіційно почав називатися Малопольщею.
1939 — 1991 | Окупація міста советською владою
Івано-Франківськ | 1962 рік
В 1962 році місто Станиславів перейменоване на Івано-Франківськ на честь геніального українця Івана Франка, життя і творчість якого нероздільно пов’язані з українським містом.
1991 — | Україна
V2025