Сказ – це гостре вірусне захворювання, яке уражає центральну нервову систему. Його збудник передається через укуси, подряпини або навіть потрапляння слини хворої тварини на пошкоджену шкіру чи слизові оболонки.
Найчастіше джерелом інфекції є дикі тварини – лисиці, вовки, кажани, але не менш небезпечними можуть бути й домашні собаки чи коти, якщо вони не вакциновані та перебувають на самовигулі.
Особливість сказу полягає в тому, що після появи перших клінічних симптомів медицина практично безсила. Спочатку це може бути підвищення температури, слабкість, поколювання або біль у місці укусу. Згодом розвиваються неврологічні симптоми – тривожність, збудження, водо/світлобоязнь, судоми. І саме на цьому етапі врятувати людину вже неможливо.
Але є надзвичайно важливий момент: сказ повністю попереджуваний.
Якщо після укусу своєчасно звернутися до лікаря та розпочати курс антирабічної вакцинації, хворобу можна запобігти. Саме тому ми завжди наголошуємо – не зволікати та не шукати порад у знайомих. Перші дії – це ретельне промивання рани проточною водою з милом протягом 10-15 хвилин та негайне звернення до медичного закладу.
Окремо хочемо підкреслити важливість щорічної вакцинації домашніх тварин. Профілактика сказу – це приклад ефективної роботи системи громадського здоров’я, де вирішальну роль відіграє не лікування, а своєчасне запобігання.
Лікар-епідеміолог відділу епідеміологічного нагляду та профілактики інфекційних хвороб
Івано-Франківського районного відділу ДУ «Івано-Франківського ОЦКПХ МОЗ»
Ольга Голубчак