Контора “Івано-Франківськгаз” (згадка про яку викликає у населення лише зубний скрегіт) вирішила провести інвентаризацію показань газових лічильників для того, щоб привести у відповідність нараховані до сплати суми до реального споживання.
Чому це робить не “Івано-Франківськгаз Збут”, який надсилає населенню рахунки? Можливо, хтось когось підозрює в нечесній грі? А те, що “Івано-Франківськгаз Збут” давно грає нечесно, вже ні для кого не секрет. Адже останні місяці люди постійно скаржаться, що ця контора не приймає їхніх показників, а виставляє свої рахунки. Для прикладу – з власного досвіду. Ми подали показники лічильника за березень, але хитра контора виставила нам рахунок на 100 гривень, відхиливши наші дані. Що таке 100 гривень? Це, раптом, аж 14 кубів газу. Зрозуміло, що ми спожили в десятки разів більше. Ми заплатили все ж по своїм даним. Хитра контора вирахувала, як сплачені за спожитий газ, ті самі 100 гривень, а решту записала як переплату. Відчуваю, що та сама історія чекає на всіх і при оплаті за квітень.
Для чого це робиться? Та з однією метою – обдерти споживача. З 1 травня ціна на газ для населення зростає, то ж ТОВ «Івано-Франківськгаз Збут» за травень вваляє рахунки споживачам за новою (вищою) ціною (ігноруючи реальні показники і реальні проплати) й вийде так, що споживачі будуть винні хитрій конторі купу грошей за вже оплачений в минулі місяці газ.
І нічого дивного. Доки в Україні будуть існувати ці газконтори, ці потвори, створені олігархами для обдирання найбіднішого в Європі населення, доти вигадуватимуться все нові й нові шахрайські схеми. Наприклад, ми єдина в світі країна, де споживачі платять за доставку газу. В цілому світі платять лише за спожитий газ і виключно по лічильнику. А нам малюють цифру зі стелі.
Та не будемо про весь світ. Візьмемо для наочності таку країну як Азербайджан. Там діють спеціальні термінальні карточки, на яку споживач вносить гроші за газ, який планує спожити. В усіх помешканнях встановлені спеціальні лічильники, на які поступають дані за оплачений газ і споживач ним користується. На лічильнику є табло, яке показує кількість газу, котра залишилася. Коли споживач бачить, що йому потрібно ще газу, він йде до найближчого терміналу, або через Інтернет вносить гроші за необхідну кількість кубів і користується газом далі.
Такі самі карточки в Азербайджані є і на воду, і на світло. Все! Уряд країни ліквідував всі газо-водо-світло-контори і за рахунок вивільнених коштів протягом двох років провів повну модернізацію в оплаті комуналки. Отакий цивілізаційний розрив між європейською країною(Україна) і країною азійською (Азербайджан).
До слова, куб газу для населення в Азербайджані коштує 1 гривню 60 копійок. Український споживач голосно ридає в кутку, в той час, як в самому Азербайджані населення не боргує за спожиті кіловати та кубометри жодного маната.
Тобто не потрібно вигадувати велосипед, платити заробітну плату тим же 147-ми контролерам АТ “Івано-Франківськгаз”, які ходять по помешканням та фотографують показники газових лічильників, оплачувати величезні штати всіх цих облгазів, обленерго та водоканалів. Достатньо лише аварійно-обслуговуючих бригад. Варто лише перейняти досвід дружньої країни. Але в Україні це не вигідно тим, хто захопив стратегічно важливі для держави енергетичні підприємства й загрібає на цьому мільярди в твердій валюті. Не будуть цього робити й ті, хто з ними в долі.
Тому і далі чекаємо на щорічні (а то й щопіврічні) зростання цін на енергоносії, готуємось до нових шахрайських схем та до подальшого зростання цін на все. І на знецінення життя українців.
Володимир Мулик