30 червня 2021 року виповнюється 80 років з часу проголошення у м. Львові Акта відновлення української державності та 114 років від дня народження головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича. З цієї нагоди у місті біля пам’ятника Роману Шухевичу на вулиці Шухевичів поруч Гімназії №2 за участі представників духовенства, міської влади і громадськості відбулось театралізоване дійство – відтворення події проголошення Акта відновлення української державності. Також була відслужена поминальнa молебень на вшанування пам’яті Романа Шухевича та покладання квітів до пам’ятника.

На святковому вічі виступали міський голова Руслан Марцінків, голова Івано-Франківської районної ради Василь Попович, Наталія Салига, голова обласної організації ОУН Микола Сулятицький та Остап Зелик.


Відео:

Довідка

Акт відновлення української державності — декларація про відновлення української держави, проголошена Українськими Національними Зборами з ініціативи Організації Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери у Львові 30 червня 1941 року. Документ складався декілька пунктів. Пункт 1 проголошував відновлення української держави і закликав український народ боротися за суверенну владу на всіх національних землях. У пункті 2 йшлося про створення на західноукраїнських землях української влади, підпорядкованої майбутньому національному урядові в Києві. Далі було оголошено список членів Державного правління — українського уряду на чолі з Ярославом Стецьком.

Проголошення Акту схвально сприйняли провідні діячі українського політичного руху та українська спільнота. Зокрема, йому присвятив окрему відозву митрополит Андрей Шептицький. У наступні дні по всій Західній Україні активісти ОУН організували мітинги на підтримку Акту, створювали органи української місцевої влади.

Оскільки підготовка документа здійснювалася таємно, його проголошення стало для окупаційної німецької влади “громом серед ясного неба”. Через кілька днів, після консультацій з Берліном, гестапо заарештовує Ярослава Стецька, Степана Бандеру й низку інших українських діячів. Після того як Степан Бандера і Стецько відхилили вимоги німців про відкликання Акту, обоє опинилися у концтаборі Заксенгаузен (за 30 км від Берліна). Із 11 липня 1941 року нацисти заборонили будь-яку політичну діяльність украукраїнським організаціям, у тому числі — маніфестації на підтримку Акту 30 червня. А вже у вересні німецька поліція безпеки провела масові арешти оунівців, за ґратами опинилися майже 2 тисяч осіб. У відповідь, залишки керівництва ОУН (б) ухвалюють рішення про перехід в підпілля, активізацію антинімецької пропаганди й підготовку збройного повстання проти окупантів.

Джерело: jarmart