В Україні останніми роками в час святкування Хрещення Господнього активізується мода на масові пірнання в ополонку. Мотивація у кожного різна: хтось “змиває гріхи”, хтось випробовує можливості свого тіла, а хтось аргументує це дотриманням “давньої української традиції”. Останнє твердження – цілком помилкове! У нашого народу такої традиції, пов’язаної зі святом Богоявлення, не було. Ані етнографи, ані історики ще до середини ХХ століття не фіксували нібито «традиційних» масових пірнань українців у крижану воду з нагоди свята Хрещення Господнього. Немає описів такого дійства ані у давніх джерелах, ані у дослідженнях про традиції козацької України, ані у спогадах людей старшого віку. Деякі історики пов’язують такий звичай з нашими північними сусідами, росіянами, у яких було прийнято пірнати в холодну воду після лазні.
 
За спостереженнями масові пірнання у воду на свято Богоявлення фактично з‘явилися у другій половині 1990-х – на початку 2000-х років. Отже цей звичай в Україні має новітнє, а не старовинне, походження.
 
Також нагадаємо, що абсолютно помилковим є судження, ніби купання у крижаній воді після водосвяття “змиває” усі гріхи. Яким чином їх можна “змити”? Хіба сам фізичний акт занурення у освячену воду, без покаяння у гріхах, може призвести до їх подолання? Жодного церковного припису для звершення такого дійства на свято Богоявлення немає. Дорога до вічного блаженного життя та спасіння лежить виключно через щире каяття у гріхах, молитву та любов до Бога і до наших ближніх. Звільнити душу від гріха може лише Господь, бачачи ваше щире покаяння та участь в Таїнствах Сповіді й Причастя.
 
Слід наголосити: Церква не забороняє пірнати у зимову воду, це право і вибір кожного. Але ми закликаємо не вважати цю дію церковною, пов’язаною зі святкуванням Хрещення Господнього.
 
Хто робить такий вибір – має чинити це усвідомлено та відповідально, ретельно зважуючи всі “за” і “проти”: стан здоров’я, причини для такого вчинку, можливі наслідки, зокрема, в умовах пандемії.
 
В день свята Богоявлення, Хрещення Господнього, згадаймо про суть і витоки цього свята, про спасительне значення цієї події для кожного з нас. І нехай свята вода, велика агіасма, стане для кожного на всяку правдиву користь!